Випуск №5, СТАТТЯ №3

Вшанування Пресвятої Богородиці

Травень - місяць Пресвятої Богородиці

Упродовж кількадесяти літ відбувається в Українській Католицькій Церкві травневе Богослуження. Багато вірних поспішає до церкви після тяжкої весняної праці, щоби прославляти Марію, Царицю Небес. Віддячується Небесна Мати Своїм дітям за ці прояви любові та наділяє їх усякими ласками. Всіх дітей рада би бачити Небесна Мати в цей місяць біля Свого Престолу. Нікого не віддаляє, всіх бажає пригорнути до Свого Серця. За всіх молиться Благая, особливо грішним випрошує в Господа прощення гріхів, жаль, поправу життя і постійність у добрі.

Всі вірні, які в Марійському місяці в церкві або вдома почитають Пренепорочну Діву молитвами, жертвами або іншими чеснотами, осягають 300-денний відпуст кожного дня місяця, а один раз повний у той день травня, в котрий висповідаються, запричащаються і моляться за святу Католицьку Церкву і в намірі Папи Римського.

Марія кличе нас

1) Любо всміхається до нас, дорогі почитателі Марії, принадна весна. Небо випогодилося, повітря очистилося, світло мерехтить, голос бринить. Левади вкриваються різнобарвними квітками, срібний потічок шумить, пташина весело щебече. Уся природа помолоділа, закликає нас піднести очі вгору, відірватися від буденних турбот та хоч хвилину посвятити Марії - Цариці Небес, Матері та Заступниці нашій. Сама Марія цього місяця зближається до нас. Давайте вийдемо їй назустріч. Як колись св. Єлизавета з подивом і втіхою відізвалася до Пресвятої Богородиці, побачивши її на порозі своєї хати: "Відкіля мені це щастя, що Мати Господа мого приходить до мене?" Так і ви благословіть цей місяць, в якому Марія з небесної висоти приходить до ваших сердець.

2) Бо потребуєте великої помочі Марії, щоб спастися! - Чи ви невинні? Але ваша невинність завжди у великій небезпеці. Скільки людей ще менш винних від вас згрішило і впало в безодню пекельну! Покутуєте? Але ваша стала постанова дуже непевна. Ці звички, ці нагоди, ці давні товариші... вже мене розумієте? Ви в гріху? Ой, як вам потрібна допомога Марії, щоб навернутися! Пробували ви не раз, і все не вдалось дотриматися постанови. Ах! Коли б не Марія, може 6 ви загинули навіки.

3) Однак Богослужінням у цьому місяці можете віднайти вашу вітчизну і спасіння. Чи ж можливо, щоб така люба Ненька не вислухала побожного сина? Через один параклис, через один піст, Вона стільки разів наділяла визначними ласками найбільших грішників. Розважте, що вам уділить за цілий місяць, який присвячуємо для того, щоб служити їй!

4) Але горе вам, коли втратите цю ласку! Горе, коли почнете, а через декілька днів покинете. Хто знає, чи це не остання нагода, яку Бог подає вам, щоби навернутися? Хто знає, чи з цим Богослужінням не зв'язана ваша тривка постійність? А відтак, хто знає, чи це не останній місяць вашого життя! Мати нагоду здобути такою крихтою вітчизну і не вчинити цього - що за нерозум, що за жаль у годині смерті! Розважте про це і зважтеся.

Приклад: Брат Лев, вихованець св.Франца, патріарха, мав таке видіння: всі брати і люди були вже на долині Йосафата, на Страшному суді. З'явилися там дві драбини: одна - біла, друга - червона і сягали вони до самого Неба. На верху червоної драбини стояв Ісус Христос із суворим обличчям. Біля драбини стояв св. Франц і закликав: "Ходіть, брати мої, піднімайтеся з довір'ям по драбині до Ісуса, не лякайтеся." Почали вилазити. Хто ступив на другий щабель, хто - на третій, хто - на десятий, але відразу ж упав на долину. Брати затривожилися. Тоді промовив св.Франц: "Не кидайте надії, мої брати, є ще друга драбина, біла. Піднімайтеся по ній, і, напевно, зайдете в рай." Тільки це св.Франц вимовив, як з'явилася на верху драбини Пречиста Діва Марія у великому сяйві, і люди, що піднімалися по ній, увійшли в рай. Справді, кого не спасе Божа справедливість, того спасе заступництво Марії.

На згадку: Жертвуйте Пречистій Діві всі ваші подвиги, труди, терпіння і всі добрі діла, які зробите цього місяця. Це все віддавайте на її честь.

Жертва: Носіть на грудях медальйон Марії, а притискаючи його до грудей з любов'ю, повторюйте часто: "Дозволь, о Маріє, щоби це серце стало Твоїм."

Поклін: Радуйся, Брамо небесна.

Молитва: Найсвятіша Діво! Ми віддаємося цієї хвилини в Твої милі обійми. Багато, ой багато, маємо сказати Тобі від щирого серця цього місяця! Скільки потреб маємо Тобі викласти! Скільки ласк випросити! Благослови нас цього першого дня. Твоє благословення нехай буде запорукою, що наші молитви будуть вислухані. Амінь.

Богородице Діво...

Любов Марії

1) Любі християни! Великою є любов земної матері. Наскільки Небо величніше від землі, настільки любов Небесної Матері перевищує любов матері земної. Дитя лежить на смертній постелі та розповідає матері своє останнє бажання. Мати сповняє радо і точно останню волю дитини. Спаситель на Хресті віддав усіх людей Матері Своїй під її духовну опіку. Він сказав до Неї: "Жінко, це син Твій!" Св. Отці одноголосно пояснюють цей заповіт в нашу користь, і ми можемо називати Марію своєю матір'ю. Цю волю Сина Свого сповняє точно Пречиста Діва Марія. О, як же заспокоює й ущасливлює нас ця думка: Марія наша Мати! Ми не сироти на світі. Там, у Небі, царює могутня Небесна Цариця, що любить нас, Вона невимовне тішиться, коли діти заслуговують на її особливу поміч. А сила її дуже велика. Св. Григорій слушно пише про Божу Матір: "Ніщо не протистоїть її могутності, її силі, все йде за її волею, все слухає її накази, все служить її молитвам".

2) Тому побожність до Марії - найплодовитіша побожність, бо Вона є Матір'ю Бога. Впевнено можна сказати, що Вона має в руках всі скарби всемогутності, ласки й милосердя Сина. І чи може відмовити Ісус святій Неньці, що Його годувала, берегла, виховувала, йшла за Ним усюди, навіть під Хрест і аж до гробу? Марія більше за всіх любила Ісуса, а Ісус не мав би любити Марію більше за всіх?

3) Ця побожність є найсолодша, бо Марія - наша Мати. "Моєю ненькою, - говорив один святий, — є Пречиста Діва, а моя земна мати є лише годувальницею". Яке солодке слово! Моя ненька є Ненькою Ісуса! Ненька Ісуса є моєю ненькою! Ми сини однієї і тієї самої неньки: Ісус і я! Тому Марія подає нам ласку з материнською любов'ю. Вона не задовольняється самим вислуховуванням, а говорить і відповідає нашому серцю з таким почуттям лагідності і принади, що дуже часто в нас сльози на очах.

4) Ця побожність дуже ніжна, бо Марія є матір'ю грішників. Вони - розпинателі її Сина; проте Марія любить їх, коли готові покаятися. Адже Вона є Матір'ю грішників: якої радості зазнає її Серце, коли може примирити цих двох братів, двох синів: грішника й Ісуса! Коли й ви грішник, то можете вчинити велику приємність Марії. Киньте до стіп її цей меч, яким пробили Ісуса. Віддайте себе в її обійми і скажіть із сокрушенним серцем: "Мати грішників, спаси мене."

Приклад: Пречиста Діва дуже часто виявляла Свою ласку палким Своїм почитателям. Це бачимо на прикладі з життя св. Йосафата. Св.Йосафат родився 1580 р. у Володимирі-Волинському в побожній міщанській сім'ї Гавриїла і Марини Кунцевич. З дитинства палко полюбив Спасителя і Пречисту діву Марію і тому посвятив своє ціле життя Божій славі. Служив ревно Богові спочатку вдома як побожний хлопець, а потім як молодий учень у місті Вільно, а дальше - як богомільний монах, слуга Божий : диякон, священик, ігумен, архімандрит, нарешті, як Вітебський єпископ і архієпископ Полоцький. Любив понад усе свою рідну Церкву, свій обряд, свій український народ. Цінив старі легенди, звичаї й установи церковні та народні і свято їх заховував. Позаяк палко любив свою Церкву і свій народ бажав для нього найбільшого дару Божого на землі, - правдивої католицької віри. Бажав для нього святої Унії, єдності церковної. Цілим серцем рвався до святої праці, за яку Христос молився: щоби було одне стадо і один пастир. За цю ідею не вагався кров свою пролити, життя віддати. До подвигу цього готувався особливо тоді, коли став ігуменом монастиря в селі Жировицях, де знаходилася чудотворна ікона Пречистої Діви Марії, чуда якої прославилися ще 1500 р. Молитвами, Богослуженнями, покутуваннями і трудами потягав за собою інших і приєднував до Католицької Церкви. Ця ревність викликала проти нього ворожість засліплених ворогів, жертвою котрої впав як архієпископ, коли поїхав до міста Вітебська 2 листопада 1623 р. Засліплені і підбурені міщани напали на єпископську палату в неділю рано, коли після Утрені готувався до Святої Літургії. Тяжко побили вірних його слуг, а самого архієпископа, який мужньо вийшов до них, своїх духовних дітей, щоб їх заспокоїти, вбили сокирою на смерть. Так прославив його Господь мученичим вінцем, нетлінними мощами, які збереглися донині і покладені у наші антимінси.

На згадку: Повторюйте часто великий заповіт: "Нехай буде одне стадо й один пастир".

Жертва: Відспівайте з тією метою молебень у честь Приснодіви.

Поклін: Радуйся, вогненний стовпе, наставляй блукаючих у тьмі.

Молитва: О всеблагословенна Мати! Пречиста Владичице Богородице! Я добре знаю, що моя любов до Тебе була досі лише поверхневою. Досі я взивав Тебе з остиглістю, промовляв молитву лишень устами, хоча життя моє було не зовсім добре і безгрішне. Але віднині не буде так більше. Буду молитися до Тебе з почуттям і довір'ям! Буду наслідувати посилено Твої чесноти! Буду між братами розповсюджувати Твоє Богослужіння. Особливо прошу Тебе, виєднай у великого Царя Вседержителя і милостивого Господа Ісуса Христа, Сина Твого, а нашого Бога, релігійну єдність усьому українському народові, щоб він підчинився верховному Пастиреві Католицької Церкви. Нехай всемилостивий Бог за Твоїм могутнім посередництвом скоро сповнить бажання свщмч. Йосафата, щоби було одне стадо і один пастир. Амінь. Богородице Діво...

Божий поклик

1) Пречиста Діва Марія на третьому році життя пожертвувала Себе службі Богові. Наче на крилах спішила до єрусалимського храму. Св.Тарасій, архієпископ царгородський, пише, що св.Анна привела свою доньку Марію до єрусалимського храму, віддаючи її на службу Богові: "Йди, моя донько, до Бога, йди до Того, котрий Тебе мені дарував; йди, Кивоте освячення, до многомилостивого Владики! Йди, скарбе життя, до милосердного Подателя всього добра! Йди, Кивоте Слова, у храм Господній! Увійди в церкву Божу, радосте і веселосте світа!" В храмі росла і мужніла фізично і духовно. Далеко від спокус світу неустанно вправлялася в молитві та читанні Святого Письма, ревно сповняла Божу волю: "Шукайте перше царство Боже та Його справедливість" (Мт. 6, 33) було першим і найвищим кличем її життя. Ось тому Богомати ненавиділа пітьму гріха. Вона, не осквернена, ціле життя прожила без найменшого гріха.

2) І нас взиває Бог до Себе Своїм натхненням. І якими способами кличе нас! Деколи глибокими потрясіннями і живим пізнанням вічних правд. Не раз тайним покликом, нашептаним до вуха, інколи явними знаками: пригодами, проповідями і духовними книжками. Навернений грішник наче стукає вам до серця: зміни життя; несподівана смерть без упину гримає: висповідайся, висповідайся; безнастанний неспокій звіщає вам: геть покинь цей звичай; несподівана солодкість і радість так і нагадує слова: ах, як солодко служити Богові!

3) Бог нас кличе, і нам треба підчинятися Його покликові. Дух Святий справді є світлом, яке нас просвічує; росою, яка зумовлює плодовитість; лікарем, який оздоровлює. Але оздоровлює лише тих, котрі хочуть одужати; подає щедрість тим серцям, які відкривають двері аж до глибини; просвічує ті душі, які не зачиняють вікна перед променями сонця. Ласка хоче нас спасти, але не допоможе нашій впертості; хоче нас зробити святими, але не потягне до Неба насилу. Але що скажете ви про тих, котрі покидають проповідника, сповідника, духовну книжку, бо їх щось непокоїть, поборює? Це не лише непослух, але зневірення, повстання проти Святого Духа.

4) Бог нас взиває, але горе, коли відразу не відповідаємо Його покликові! Святий Матей, лиш почув поклик Ісуса Христа, негайно встав, пішов за Ним і з поганина став апостолом. Святий Петро тільки після одного погляду Учителя розпливається в сльозах покаяння, навертається і стає святим. Юдине серце не зм'якло на поклики, заклики совісті; він попадає в розпуку і стає проклятим навіки.

Приклад: Свята Марія Єгипетська жила в молодості блудним життям, і як остання ледащиця заманювала багато душ в пекло. Якось пішла поміж своєї волі до святині, де принесли останки Святого Хреста. Коли підійшла до дверей церкви, якась таємна сила відштовхнула її назад. Пробувала вдруге і втретє увійти, але не могла ступити вперед ні кроку. Тоді зі страхом пізнала, що це Бог не хоче пропустити її до Своєї святині через її гріхи. Трохи не впала в розпуку, аж тут піднесла очі і побачила на дверях образ Марії, що наче взивав її до Себе милосердними очима. Тоді упала на коліна Марія Єгипетська і в сльозах промовила: "Найсвятіша Маріє! Цей Бог, котрого Ти породила, пролив Кров Свою за спасіння душ грішників. Змилосердься! Поможи бідній грішниці, яку всі опустили, навернутися, бо Бог покинув її. Я обіцяю змінити життя, покутувати, щоби повернути ласку Твого Сина". Опісля встала і увійшла без перепони до церкви. Висповідалася з гріхів цілого життя, а відтак пішла у пустиню, де проживала 47 літ у великій покуті. Так за посередництвом Марії покликав її Господь до Себе і зробив великою святою.

На згадку: Умертвіть свою волю три рази, жертвуючи ті три діла Марії;

Жертва: Уявіть собі смертну годину. Коли найдете якийсь закид, старайтеся позбутись його негайно, закликаючи на допомогу Марію.

Поклін: Радуйся, вірних просвітлення!

Молитва: Царице моя Преблага! Надіє моя, Богородице! Ти очікуєш мене, і от я тут. Чого бажаєш? Скажи нам, ах так, скажи цієї хвилини нашому серцю! Маріє, допомого наша найшвидша, я вже знаю, чого бажаєш від нас. Ти палко бажаєш, щоб наше серце було схильне і готове прийняти Божий поклик. Ми це вчинимо, а Ти зігрій нас, допоможи нам. Амінь. Богородице Діво...



Пречиста Діва Марія


АКЦІЯ!


Вам подобається образок ???

Ви можете замовити його через Інтернет!


50 коп.


Промінь Любові № 5, Січень 2004, Стаття № 3

Надрукувати цей текст?




Новости ХМАО, городов округа,
Hosted by uCoz