Випуск №7, СТАТТЯ №6

Боронявська чудотворна ікона Божої Матері

с. Боронява, Хустський р-н, Закарпатська обл., Україна

Коли через високий Яблунецький перевал проберемося мальовничою закарпатською Гуцульщиною у Хуст, потрапимо до поблизу розташованого монастиря в Бороняві. У монастирських хроніках минулих століть боронявський монастир звикли зараховувати до буковинських, хоча знаходиться він на широкій долині поблизу Хуста. Ця місцевість належала міській громаді. Саме тут на пасовиську, відкупленому у хустської громади, священик Іван Козак у 1716 році збудував невеличку дерев'яну церковцю й самотню келію, започаткувавши таким чином народження боронявської обителі.

Чудотворна Ікона

Коли настає чудовий місяць травень, у боронявській церкві лунає пісня в честь Пречистої Діви Марії, престол нашої небесної Матері потопає у квітах, серце сповнюється якоюсь дивною радістю. З амвону священики виголошують проповіді про Богородицю та її чесноти, а кожного вечора сплітається вінок з пісень, що їх складають у підніжжя чудотворної ікони Божої Матері. Також лунає молебень.

Було це так у той час, коли монахи жили в печерах у лісі, їм з'являлася Божа Матір. Очевидці переповідали, що «...Богоматір була одягнена в білу, немов сніг, одіж, поверх котрої був блакитний плащ. Голова Божої Матері була оточена діадемою сіяючих зірок. Руки її ніжні, пальці витончені. На правій руці тримала накидку так, якби тримала дитятко Ісуса на руках. Обличчя миле, уста дуже гарні». У 1785 році монахом Й. Базилевичем була подарована боронявському монастирю чудотворна ікона Божої Матері.

Йоанікія Базилевича зацікавила поява нашої Заступниці, і він передав на полотні образ Божої Матері саме в момент з'яви. На свято Благовіщення приніс ікону в монастир, де її освятили і встановили на іконостасі у монастирській церкві. Відмовляти молитви перед нею приходило все більше людей. Прочани проявляли набожність до Небесної Матері, вимолювали перед своєю Заступницею й Покровителькою полегшу у життєвому горі, складали свої щедрі пожертви на храм Божий. На всю околицю прославилася боронявська ікона Божої Матері численними чудами. 

За чудотворні зцілення цю ікону Пресвятої Богородиці в кінці XVIII ст. на основі подань Духовної комісії було визнано "благодатною", тобто чудотворною, а згідно з декретом Папи Лева XIII від 28 березня 1893 року її було короновано, а монастиреві надано дозвіл на проведення відпустових свят три рази на рік: Благовіщення Пречистої Діви Марії, св. пророка Іллі і Воздвиження Чесного Хреста. З того часу на багатолюдні відпусти з усіх сторін краю і далеко з-за його меж в Бороняву йшли українці, мадяри, чехи, словаки, румуни, щоб вимолювати перед Небесною Ненькою полегшення у життєвих негараздах, зцілення з тілесних і душевних недуг.

Ось деякі розповіді прочан.

• Була осінь 1786 року. Всі йшли, щоб поцілувати ікону Божої Матері. Коли підійшов один чоловік, сам він був сектант, і підняв руки, щоб зняти цю ікону й розбити її, то вмить з криком упав, деякий час лежав нерухомо. Люди подумали, що він помер, але піднявся та розказав про свій задум знищення ікони. І лише так повірив, що є Бог, є Божа Матір, і з тих пір став справжнім християнином.

• Один мельник був дуже хворий, і його жінка Анна молилася у Бороняві біля ікони Божої Матері, просячи зцілення для свого чоловіка. Коли вона прийшла з монастиря додому, побачила чоловіка здоровим. У одної селянки була кровотеча, і нічим не могла вона злічити її. Вирішила прийти у Бороняву. Довго молилася біля ікони Божої Матері, а відтак пішла і поцілувала ікону. В ту ж мить, кровотеча припинилася. В подяку Богу і Діві Марії дала обіт, що щорічно буде приходити сюди на відпустові празники. 

Однак у 1928 році, після відпустового празника пророка Іллі, 2 серпня знайшлося двоє безбожників, один із с. Нанково, інший - місцевий житель. Вони, заховавшись у монастирській церкві, ввечері викрали чудотворну ікону Божої Матері. Цю реліквію сховав у себе вдома житель Бороняви. Але Бог скарав невірника. Дуже тяжко мучився цей чоловік, муки були смертельними. Однак в передсмертний час він зізнався своїй дитині, де захована ікона. Згодом вона була повернута до монастирської церкви.

У роки панування радянської влади в Україні, коли всі василіянські чернечі осередки, в тому числі і боронявський монастир було ліквідовано, Боронявську чудотворну ікону Божої Матері зберігали побожні жителі Закарпаття.
8 квітня 1991 року чудотворну ікону було урочисто перенесено із міста Хуста до монастирської церкви Боронявської василіянської обителі, яка зараз ще будується.

Багато прикрас приносили для ікони в знак подяки. Так було і на Воздвиження Чесного Хреста, 27 вересня 1991 року. Якась жінка, не назвавшись хто вона і звідкіля, подала ігумену о. Богдану два намиста в дар для боронявської ікони, мовивши: «Божа Мати достойна цього подарунка від мене».

І хоча б, здавалось, не надто скромні пожертви для нашої Небесної Заступниці, але завжди пам'ятаймо, що найкращий дар - це щира молитва. Божа Матір ніколи не залишає у біді того, хто приходить до неї з чистим серцем, з надією, вірою та любов'ю. З того часу відновилися багатотисячні паломництва до Боронявської Пресвятої Богородиці, яка продовжує далі заступатися за тих, хто з вірою приходить до неї і у щирих молитвах з чистим серцем, з надією просять її материнської опіки.

У 1999 році завдяки старанням о. ігумена Андрія Шкреметка, ЧСВВ і о. Атаназія Чийпеша, ЧСВВ збудовано нову, гарну каплицю. Вона призначена для відправлення богослужінь під час багатолюдних відпустів.

Чудотворна Ікона Матері Божої в Бороняві
Хустський р-н., Заркарпатської обл. Україна


АКЦІЯ!


Вам подобається образок ???

Ви можете замовити його через Інтернет!


50 коп.


Промінь Любові № 7, Липень 2004, Стаття № 6

Надрукувати цей текст?




Новости ХМАО, городов округа,
Hosted by uCoz