Випуск №8, СТАТТЯ №6

Таємниця Святої Вервиці

Свята Вервиця - Школа Християнської Досконалості

Таємниця - це річ свята і нелегка для зрозуміння. Усі діяння Ісуса Христа святі і Божественні, поза як Він є одночасно Богом і чоловіком.

Тому справедливо, що діяння Ісуса Христа і Пресвятої Діви називаються таємницями: приходять бо на пам'ять незчисленні чуда, глибокі досконалості і піднесені повчання одкровень через Святого Духа покірним і простим душам, котрі їх шанують. Діяння Ісуса і Марії можуть називатися також чудовими квітами, запах і краса яких відома тільки тим, хто наближається до них, вдихає їх запах і відкриває їх вінок за допомогою старанних та виважених роздумів.

Св. Домінік поділив життя Господа нашого і Його Пресвятої Матері на п'ятнадцять таємниць, що виявляють нам їхні чесноти і головні діяння. Ці п'ятнадцять картин повинні служити нам за правило і взірець у нашому житті. Вони наче п'ятнадцять смолоскипів, що освітлюють наш шлях у мандрівці цим світом.

П'ятнадцять блискучих дзеркал і факелів, що сприяють пізнанню Ісуса і Матері, а також самих себе, та запаленню ревних шанувальників вогнем їх любові; п'ятнадцять печей, у небесному промінні яких можна цілковито себе знищити. Цьому прекрасному способу моління Пресвята Діва навчила св. Домініка, коли порадила йому проповідувати Вервицю з метою розбудити побожність християн і оживити в серцях любов до Ісуса Христа.

Навчила цього і блаженний Алана де Рупе: "Ця молитва дуже корисна, - сказала йому, - і дуже Мені приємна: читання сто п'ятдесят разів "Богородице Діво". Однак ще більше до вподоби Мені, як чинять ті, хто до читання "Богородице Діво" додають роздуми про життя, муки, і славу Ісуса Христа, бо саме роздуми є душею цієї молитви".

Справді, без розважань над Святими Тайнами нашого спасіння Вервиця була б, мабуть, нічим іншим, як тілом без душі, матерією, позбавленою форми. Роздуми відрізняють Вервицю від інших побожних практик.

Перша частина Вервиці

Перша частина Вервиці містить п'ять таємниць: перша таємниця - це повідомлення Архангелом Гавриїлом Пресвятої Діви; друга - Відвідини св. Єлизавети; третя - народження Ісуса Христа; четверта - жертвування Дитятка Ісус у храмі і очищення Пресвятої Діви; п'ята - знайдення Ісуса у храмі серед вчених мужів.

Таємниці ті називаються радісними, бо несуть вони радість усьому світові. Пресвята Діва і Ангели теж переповнилися радістю у ту щасливу мить, коли Син Божий Воплотився. Св. Єлизавета і св. Іван Хреститель наповнилися радістю, коли їх відвідали Ісус й Марія. Небо і Земля радувалися, коли народився Спаситель. Симеон відчув велику втіху, беручи на руки Ісуса. Вчені мужі були охоплені здивуванням, коли слухали відповіді Ісуса. А хто ж буде спроможний висловити радість Марії і Йосифа, коли знайшли Ісуса після трьох днів відсутності?

Друга частина Вервиці

Друга частина Вервиці складається з п'яти страсних таємниць, у яких повстає перед нами Ісус Христос виснажений стражданнями, вкритий ранами, обтяжений ганьбою і болем. Перша - це молитва Ісуса і Його ангела в Оливковому Саду; друга - бичування; третя - увінчання терновим вінцем; четверта - Ісуса обтяжують Хрестом; п'ята - розп'яття і смерть Ісуса на Голготі.

Третя частина Вервиці

Третя частина Вервиці теж містить п'ять таємниць, названих славними, оскільки роздумується у них про Ісуса і Марію у тріумфі та славі. Перша - це воскресіння з мертвих Ісуса Христа; друга - вознесіння; третя - зіслання Духа Святого на апостолів; четверта - успіння Пресвятої Діви; п'ята - її коронація. Це п'ятнадцять вільних квітів Містичної Троянди; на них люблять затримуватися мудрі бджоли, душі побожні, щоби зібрати з них предивний нектар і зробити з нього мед ґрунтовної побожності.

Наслідування Христа

Особливою турботою християнської душі є прагнення до досконалості: "Будьте, отже, послідовниками Бога, як любі діти" (Еф. 5, 1), - каже нам великий Апостол. Це обов'язок, що міститься у вічному декреті нашого призначення, будучи єдиним засобом, що спроможний привести нас до вічної слави.

Влучно висловився св. Георгій, кажучи, що ми, наче художники. Душа наша - це полотно, приготоване для пензля; чесноти - кольори, які мають показати красу картини, яку хочемо відтворити: Ісуса Христа, живий образ Отця Предвічного. Отже, подібно до художника, який, щоби створити правдивий портрет, стає перед оригіналом і за кожним мазком пензля дивиться на нього, так християнин повинен завжди мати перед собою життя і діяння Ісуса Христа, щоб не говорити, не мислити, не чинити, нічого іншого, як тільки те, що з ними узгоджується.

З цією ж метою, Пресвята Діва просила св. Домініка показати тим, хто відзначається набоженством до Вервиці, святі тайни життя Ісуса Христа не лише для того, щоб визнавали і славили нашого Господа, але перш за все, аби моделювали своє життя і вчинки з Його взірцем. Так, як діти наслідують батьків, бачачи їх і розмовляючи з ними, і навчаються їх способу мовлення, чуючи їх мову; як початківець освоює секрети мистецтва, дивлячись на працюючого майстра, так вірні брати Вервиці, споглядаючи побожно чесноти Ісуса Христа у п'ятнадцяти таємницях Його життя, уподібнюються до свого Божественного Творця за допомогою Його ласки і через заступництво Пресвятої Діви.

Якщо Мойсей радив жидівському народові ніколи не забувати ласк, якими обдаровував їх Бог, тим паче Син Божий може звеліти закласти у наше серце таємниці Свого життя, Своєї муки і Своєї слави, щоби ми їх повсякчас мали перед очима. Адже це теж ласки, яких нам уділив і через які виявив нам велич Своєї любові задля нашого вічного спасіння. "О, всі ви, що дорогою проходите повз! О, гляньте, подивіться, чи є біль, як мій біль, що мені заподіяно!" (Пл. Єр. 1, 12).

Ці й багато інших слів, які можна б пригадати, нагадують нам, що маємо не лише відмовляти молитви на Вервиці на честь Ісуса і Марії, але й розважати над Святими Таїнами.

Вічний спогад про життя і смерть

Ісус, Божий Улюбленець наших душ, найсолодший наш приятель прагне, щоб ми пам'ятали про Його милосердя і цінували Його понад усе. Він відчуває незрівнянну радість, як і Пресвята Діва та усі Святі Неба, коли ми розважаємо побожно про Святі Таємниці Вервиці, які, на наш погляд є найбагатшими дарами, що Він колись міг нам дати, позаяк саме завдяки цим дарам Пресвята Діва і всі Святі користуються вічною славою.

Одного разу блаженний Анеля з Фолігно попросила Господа, навчити її найкращого способу вшановувати Його. Ісус з'явився їй розіп'ятим і сказав: "Дочко, поглянь на Мої рани". Так вона дізналася від наймилішого Спасителя, що найприємнішим для Нього с її розмірковування над Його стражданнями. Опісля Ісус показав їй рани на голові і посвятив її у подробиці витриманих мук, додаючи: "Це все Я терпів для твого спасіння, а як ти віддячиш Моїй любові до тебе?"

Найсвятіша Жертва Служби Божої віддає безконечну шану Пресвятій Трійці, позаяк нагадує про Муку Ісуса і є жертвою, яку ми приносимо Його покорі, Його терпінням і Його Крові. Увесь Небесний Двір отримує завдяки їй незрівнянну славу. Багато теологів разом із св. Томою, розповідають нам про те, як зростає радість ангелів, що бачать віруючих, які приступають до св. Причастя, адже Найсвятіші Тайни завжди нагадують про муки і смерть нашого Господа. Таким чином люди стають учасниками відкуплення, забезпечуючи собі спасіння. Якщо до молитви додасться розважання над Святими Таємницями, Вервиця стане жертвою слави, яку складаємо Богові за дар відкуплення, і побожним спогадом про страждання, смерть і славу Ісуса Христа.

Поза сумнівом Вервиця приносить славу і безмежну радість Ісусові, Пресвятій Діві й усім благословенним. Вони ж не прагнуть нічого іншого для нашого вічного щастя, окрім бачити нас зайнятими у цій практиці, такій необхідній для нашого Спасіння. Євангеліє запевняє (Лк. /5, 16), що бодай один грішник, який навертається і кається, спричинює великі радощі ангелів. Якщо для розради ангелів досить одного грішника, що залишає гріховний шлях і чинить покуту, то якою ж буде радість всього Небесного Двору, якою ж буде слава Ісуса, коли Вони побачать нас тут, на землі, розмірковуваннях про Христову покору, Його страшну і ганебну смерть. Такі розважання можуть зворушити нас і спонукати до справжнього покаяння.

Християнин, який не розмірковує над Таємницями Вервиці, засвідчує своє незнання Ісуса і виявляє, як мало цінує Він те, що Божий Спаситель вистраждав для спасіння світу. Його поведінка говорить, що він не знає Його життя, та й не переймається тим, щоб пізнати, оцінити усе, що зробив і перетерпів Ісус, рятуючи нас. Такий християнин повинен остерігатись, бо пізнавши Ісуса, але забувши про Нього, буде відкинений Ним у день Суду; і почує таке: "Істинно кажу вам: я вас не знаю!" (Мт. 25, 12).

Отже, за допомогою св. Вервиці розважаймо про життя і страждання Спасителя та навчаймося добре Його пізнавати і цінувати за усі ті ласки, отримані від Нього. І тоді можемо не сумніватись, що у той великий день Він визнає нас за Своїх дітей і приятелів.



Повчання Івана Павла ІІ, Папи Римського Про Святу Вервицю

Матінка Божа дає людству вервицю

Св. Людвік Марія Гріньйон де МОМФОРТ
(1673 - 1716)
Апостол вервиці


АКЦІЯ!


Вам подобається образок ???

Ви можете замовити його через Інтернет!


50 коп.


Промінь Любові № 8, Серпень 2004, Стаття № 6

Надрукувати цей текст?




Новости ХМАО, городов округа,
Hosted by uCoz